|
|
|
|
|
|
|
Карта Самуи Национальный морской парк Angthong является одним из самых популярных туров в живописный архипелаг состоящий из 42 островов славится своими природными красотами. Он находится в 20 километрах к западу от Ко Самуи — 1 час на быстрой лодке. Парк Angthong является…
|
|
|
| |
травы : Вахта трілістной | автор: admin | 29-03-2011, 21:00 | Просмотров: 4809 | Вахта трілістной (тріфоль, трилисник водяний)-Мепу-апШез 1гНоПа {а 1_. Українська назва - боб! Вник трілістій. Народні назви - б! Бнік-тріліснік, боб! Вник товарячій, бобрик, бобровік, жаб'яч! опрочкі, заяча капуста, тріліснік; бабеннік, Бобровиця, лапушнік річковий, ліхорадочнік, Тріфо-лія, троеліст, сухотний трава. Сімейство Горечавковие - ОепНапасеае. Багаторічна трав'яниста соковите рослина з довгим, тол ¬ простими вузлуватим кореневищем. На кореневищах є кільці ¬ ші сліди і піхви відмерлих листків. Від кореневища відходів ¬ дит кілька трійчастого листя на довгих черешках. Лісточ ¬ ки на коротких черешках, обернено-яйцеподібні, вгорі тупі, соковиті. Квіткові стрілки голі, 20-35 см довжини, виходять з пазух листя. Квітки середньої величини (12-14 мм довжини), 20 зібрані в довгастої кисті. Зовні квітка майже білий, зсередини - рожевий (рис. 7). Цвіте в травні - червні. Росте частіше всього на болотах, по заболочених лугах, берегах річок та ставків. Райони збору. Найбільш перспективними для збору вахти трілістной є Поліссі (Волинська, Житомирська, Рівненська області і північна частина Київської, Чернігівської об ¬ ластей). Рідше зустрічається на півночі Лісостепу, на Поділлі та За ¬ карпати. Збирають добре розвинені листки під час цвітіння рослини (кінець травня - червень). Техніка збору та сировинної обробки. Зрізають або зривають тільки листові пластинки без черешка. Зібрано ¬ ні листя сушать на горищі, в сараї або в іншому добре про ¬ ветріваемом приміщенні, розкладаючи тонким шаром. Допуску ¬ ється сушіння на відкритому повітрі в тіні. Побурілі листя, довгі черешки і сторонні домішки видаляють. |
|
травы : Василек синий | автор: admin | 13-03-2011, 22:03 | Просмотров: 5694 | Волошка синя - Сеп {аігеа суапіз Ь. Українська назва - Волошка синя. Народні назви - сінюшнік, Главаті, синюха, Васильок; блават. Сімейство Складноцвіті - СотрокІае. Однорічна або дворічна трав'яниста, серопушістое расте-ня, 25-70 см висоти. Стебло прямостояче, гіллясте. Листи лінійні або лінійно-ланцетні, нижні - з черешками, верх ¬ ня-сидячі. Квіти зібрані в одиночні кошики на довжин ¬ них квітконосах на кінцях гілок, оточені обгорткою з чере-пічато розташованих плівчастих листочків; крайові квітки сині, воронкоподібні, безстатеві; внутрішні - фіолетові, трубчасті, з тичинками і товкачем. Цвіте з травня по серпень. Загальновідома бур'ян. |
|
травы : Валерьяна лекарственная | автор: admin | 8-03-2011, 11:03 | Просмотров: 9148 | Валер'яна лікарська (валеріана аптечна) - Уа1епапа отЛсшаНз Ь. Українська назва - валер1ана лшарська. На-рідні назви - б! Сові зьлля, грудовка, кадило, мар1ян, одо-лян, чортові зшля; ароматнік, веснянки, маун, балдріан "бал-дирь, земляний ладан, каташнік, козелок, котячий корінь, ладо-, Іваниця, гарячковий корінь, очний корінь, оверьян, горобина, Стоян, чемер. Сімейство валеріанові - Уа1епапасеае. Під назвою валеріана лікарська об'єднують не ¬ скільки видів Валер'ян: валеріану пагононосної - V. 51о1о-пЦега Сгегм., Що виростає на вологих луках, по Сирова ¬ критим місцях в лісах і чагарниках; її кореневище розвиває довгі підземні пагони, листя не прозорі; валеріану українську - V '. ісгаМса Оет., яка зустрічається по опушен-кам лісів, має довгі підземні пагони і просвічуючи-ющиеся листя; валеріану болотну-V. ра1і51г1в Кг., вироб-розтануть по болотах і болотистих місцях; кореневище без пагонів, листя з нижнього боку опушені; валеріану рус-ську - V. го851са Згшгп., що виростає з суходільних луках, стінним схилах, серед чагарників; кореневище без по-бегів, листя з 6-10 парами листочків, вкритих знизу корот ¬ кими щетинками; валеріану блискучу - V. пШйа Кг., про ¬ ізрастающую по заливних лугах, узліссях заливних лісів; кореневище без пагонів, а стеблові листки з 6-7 парами лис-точкою, покритих з нижньої сторони нечисленними корот-кими щетинками. |
|
травы : Блекота чорна | автор: admin | 29-01-2011, 20:46 | Просмотров: 3677 | Блекота чорна - Нуозсуатіз шдег Ь. Українське назва-«ие - блекота чорна. Народні назви-люлюх, бльокот-собачий. Сімейство Пасльонові - 8о1апасеае. Бур'янисті дворічна трав'яниста рослина висотою 30-60 см, з розгалуженим, прямостоячим, циліндричним стеблом, Гус ¬ то покритим м'якими залозистими волосками. Листя черго ¬ ні, сидячі, подовжено-овальні, м'які, клейкі, глибоко-.виемчато-зубчасті, зверху темно-зелені, знизу сірувато-зелені ¬ ні. Досить великі квітки зібрані на верхівках стебел • і гілок у вигляді одиночних завитків. Віночок п'ятилопатевий, бруднувато-жовтий, з темно-фіолетовими жилками. Чашечка зелена п'ятилопатевий, покрита м'якими волосками, клейка, залозиста. Плід - двухгнездная яйцеподібна коробочка, відчи ¬ няється кришечкою; насіння дрібне, буро-сірі (рис. 5). Цвіте з червня до жовтня. |
|
травы : Барвінок малий | автор: admin | 29-01-2011, 20:45 | Просмотров: 4648 | Барвінок малий - Утса ттог Ь. Українська назва - барвшок малий. Сімейство кутрових - Аросупасеае. Дрібний, вічнозелений повзучий полукустарнічек. Неплідна ¬ носять стебла лежачі, розгалужені, до 70 см довжини, докір ¬ ються по вузлах; квітучі пагони прямостоячі. Листя на коротких черешках, еліптичні, голі, блискучі, шкірясті, зимуючі, 3-7 см довжини. Квітки блакитні, поодинокі в пазухах листків. Цвіте в травні - червні. Рослина отруйна (рис. 2). Росте в лісах, переважно грабових чи дубово-грабових, на узліссях, іноді по чагарниках, степовим схилах, у балках. Найчастіше зустрічається на Правобережжі. Культивується і дичавіє. Райони збору - Київська (Васильківський, Києво-Свя-Тошинський і Ставищенський райони), Чернігівська (Ніжинський район, Прилуки), Волинська (Володимир-Волинський район, Цу-мань), Закарпатська, Чернівецька, Одеська, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська », Тер-нопольская, Рівненська, Хмельн ¬ цкая, Івано-Франківська і Кримська області. Збирають неодревеснев ¬ ли стебла з листям на початку цвітіння (травень - червень). |
|
травы : Багно звичайне | автор: admin | 29-01-2011, 20:41 | Просмотров: 5140 | Багно звичайне - Ьейіт ра1і $ (ге Ь. Українське назва ¬ ня - багно звичайне. Народні назви - багон, багун, сві ¬ нушнік, богульнік. Сімейство Вересові - Ег1сасеае. Вічнозелений слабоветвістие чагарник, 0,5-1,25 м висоти. Листя зимуючі, чергові, шкірясті, лінійні, з заверну ¬ тими донизу краями, знизу коротко-буро-повстяні, 25-35 мм довжини, 3-5 мм ширини. Квітки правильні, білі, на довгих опушених квітконіжках зібрані в щитки на верхівці стебла і гілок. Цвіте в другій половині травня - червні. Вся рослина * має сильний дурманний запах. Росте по сфагновим і верховим болотах, у вологих соснових борах, по Кочкувате поліським лісовим луках. Най ¬ більш часто зустрічається на Поліссі, де нерідко утворює біль-рілі зарості, іноді важкопрохідні. Райони збору - Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська і Чернігівська області. Збирають листя і молоді гілочки під час цвітіння і у фазі дозрівання плодів (травень - вересень). Техніка збору та сировинної обробки. Обли ¬ жавні 1-2-річні пагони зрізують ножицями. Сторонні домішки видаляють. Сушать у тіні або в провітрюваних приміщеннях по ¬ на чистій підстилці. Розкладають тонким шаром і пе ¬ ріодичним перевертають. Зберігання. Зберігають багно в закритих ящиках або бляшанках, з пересторогою. Пакують в ящики по 15 - 25кг. |
|
травы : Арніка гірська | автор: admin | 29-01-2011, 20:40 | Просмотров: 6077 | Арніка гірська (Баранник гірський) - Апіса топ (апа Ь. Українська назва - аршка прська. Народні назви - нечуй-вггер, жівіюсть, скуавнік. Сімейство Складноцвіті - СотрозНае. Арніка - багаторічна трав'яниста рослина 20-60 см висо-тій, зі своєрідним приємним запахом. Кореневище коротке, косовосходящее, многоглавое, червонувато ^ буре, близько 1 см тол ¬ шки. Від кореневища відходять з нижньої сторони численні коріння. Стебло пряме, залізисто-пухнастий, з кількома су ¬ противними гілками. Листя супротивні; нижні зближені біля основи стебла у вигляді розетки (рис. 4). Квітки оранжево-жовті, зібрані в досить великі з-квіти - кошики. Цвіте у червні - липні. Росте на відкритих місцях, починаючи від 500 м над рівнем моря до верхньої частини субальпійського поясу. Дуже рідко Арні ¬ ка зустрічається і на низинних і торф'яних місцях в Українському Поліссі на кордоні з БРСР. Райони збору - Закарпатська, Львівська, Івано-Фран-ківських, Тернопільська (Кременецькі гори) і Чернівецька про ¬ ласті. Найбільш часто зустрічається у верхньої межі лісу на гірських, хребтах Свидовецьким, Чорногори, Гуцульських Альпах, Горганах, Бескидах. З огляду на те, що арніка є рідкісною рослиною, щорічна норма заготовок не повинна перевищувати 5 т сухих суцвіть (кошиків). Збирають цільні квіткові кошики з квітколожем і обгорткою на початку цвітіння, приблизно у червні - липні. З лікувальною метою використовують також кореневище і корінь, проте заготівлю цих частин проводити не слід, щоб уникнути зменшення чисельності цього і так вже дуже рідкісного расте-ня. Необхідно ввести в широку культуру. |
|
травы : Алтей лікарський | автор: admin | 29-01-2011, 20:38 | Просмотров: 2097 | Алтей лікарський - АНЬаеа оШсшаНз Ь. Українське на-звання - алтея лжарська. Народні назви - Проскурняк, Проскурко, проскурень, гордовля, пацурнік, рожа лжарська,. алтея лжарська, мальва; просвирняк (рис. 3). Сімейство Мальвові - Ма ^ АСЕАН. Велике багаторічна трав'яниста рослина висотою до 1 м і більше. Стебло один або кілька, прямостояче. Всі рослини ¬ ня сірувато-зелене від бархатистого опушення. Має товсте кореневище і прямі, рідше малогіллясті буро-жовті кор ¬ ні. Листки чергові, черешкові, сірувато-повстяні з обох сторін. Квітки рожеві, зібрані по кілька в пазухах листків,, утворюють на верхівці стебла густе, майже колосовидне соцве ¬ тя. Цвіте з червня по вересень. Плоди - сім'янки. Росте по вологих луках, берегах водойм і річок по всій території Україні. Райони збору - всі області Полісся, Лісостепу Ук ¬ раїни і Карпати. На півдні Україна - долини річок. Часто куль ¬ тівіруется. Збирають бічні неодревесневшіе коріння, очищені від коркового шару, ранньою весною і восени. Техніка збору та сировинної обробки. Корж * збирають з рослин, що досягли не менше дворічного віку. Головний стрижневий, зазвичай дерев'янистий, корінь видаляють, залишаючи неодревесневшіе коріння; їх ретельно очищають від ос ¬ залишків землі, пров'ялюють на повітрі і знімають ножем зовніш ¬ ву сіру пробкову тканину. Після очищення коріння негайно сушать. Всю роботу потрібно проводити швидко, так як кор «і легко, псуються і уражаються цвіллю. |
|
|
|
|